Коли йдеться про безпечні та естетичні скляні огорожі для сходів, балконів чи терас, перед замовником постає важливе питання: який тип скла обрати — загартоване моностекло чи триплекс із плівкою PVB? На перший погляд рішення може здаватися простим, але якщо копнути глибше — є нюанси.
Ще десять років тому триплекс сприймався як дорогий варіант і використовувався переважно для масштабних проєктів: фасадів або великих вітражів. Але технології змінилися, і ламіноване скло стало доступнішим. До того ж воно має важливу властивість — при розбитті не розсипається на осколки, а залишається цілісним завдяки спеціальній плівці між шарами скла.
Звучить переконливо, правда? Та чи завжди триплекс — найкраще рішення для огорож?
Щоб перевірити це на практиці, дослідили поведінку двох типів огорож:
Порівнювали два матеріали:
Інженери створили тестову установку у вигляді L-профілю, де вручну імітували навантаження. Випробуванням піддавались фрагменти розміром близько 1,2×1,2 метра для консолей та 1,25×0,9 метра для стоєчних огорож.
Тестували кілька точок навантаження: посередині, ближче до країв і в кутах — саме там у реальному житті скло зазнає найбільших деформацій.
Результати випробувань дали однозначну відповідь:
Іншими словами, хоча триплекс має безпекову перевагу (не розлітається на уламки), він гірше витримує локальні навантаження, що особливо важливо для сходових і балконних огорож.
Коли йдеться про огорожі, на які часто спираються, локально тиснуть або штовхають, моностекло — надійніший вибір. Воно краще чинить опір точковим навантаженням і менше деформується.
А ось там, де важлива безпечність при руйнуванні (наприклад, у великих фасадних системах чи засклених дахах), триплекс залишається безальтернативним.
Вибір матеріалу — не лише про красу, а й про функціональність і безпеку. У наших проєктах ми завжди підбираємо скло, яке відповідатиме реальним навантаженням і сценаріям використання. Бо навіть найкраща естетика повинна бути підкріплена інженерією.